Зелена енергетика — одна з небагатьох галузей в Україні, про яку можна сказати: все гаразд
Темпи розвитку зеленої енергетики в Україні зростають. За перше півріччя 2018 року українці почали експлуатувати більше «зелених» потужностей, ніж за весь 2017 рік. За перші шість місяців 2019 року сонячні, вітрові та інші «зелені» джерела виробили 2.37 мільярда кіловат-годин, тобто в 1.9 разів більше, ніж у той же період у 2018 році. Експерти говорять про справжній бум. Журналіст «Громадського» Федір Прокопчук описує ситуацію так: «Сонячні електростанції на полях, панелі на дахах приватних будинків і навіть на вуличних ліхтарях та вітряки різної потужності <…> щороку стають дедалі звичнішими для українця».
Після підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом у 2014 році та Паризьких домовленостей у 2015 році Україна зобов’язалася дотримуватися плану з «озеленення» енергетичного сектору та створення умов для інтеграції енергетичної системи до стандартів Європейського Союзу. Зокрема, у статті 338 Угоди ідеться про «розвиток та підтримку відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища, а також альтернативних видів палива, зокрема сталого виробництва біопалива». Якщо говорити просто: з точки зору зеленої енергетики, Україна — у тренді.
Станом на третій квартал 2019 року частка енергії, яку отримують з відновлювальних джерел, — 8.6%. Це не дуже багато, але зважаючи на швидкі темпи росту і плани, прописані в енергетичній стратегії України, до 2020 року цей відсоток відновлювальних джерел у кінцевому споживанні має скласти 11%. Вихід на такий відсоток є частиною зобов’язань України перед Європейським енергетичним товариством та зафіксований у Національному плані дій з відновлювальної енергетики до 2020 року. Згідно з тією ж стратегією, у 2035 році частка зеленої енергетики у загальному первинному постачанні енергії має скласти 25%.
В умовах російської агресії питання зеленої енергетики стосується не лише бізнесу і довкілля. Воно напряму зачіпає питання енергетичної безпеки. Попри те, що Україна злізла з «газової голки» Росії, експерти говорять про ризик повернутися до неї. Альтернативні джерела енергії, як от зелена енергетика, зміцнюють енергетичну незалежність України, адже взагалі не пов’язані з газом.
Ігор Щур, доктор технічних наук, професор Інституту енергетики та систем керування Національного університету «Львівська політехніка», не виключає, що з часом відновлювальні джерела повністю замінять газ: «Думаю, що через 20-40 років про газове опалення приміщень лише згадуватимуть й розказуватимуть дітям і онукам: старі люди — з ностальгією за зручністю й дешевизною, а люди середнього віку — як страшний сон про непідйомну ціну, марнотратство та небезпеку».
В Україні — сприятливі умови для розвитку зеленої енергетики
Ще у 2015 році ринок зеленої енергетики демонстрував негативну динаміку: гідро-, вітрові та сонячні електростанції скорочували виробництво. В плюсі була тільки біоенергетика. Ситуація почала змінюватися, коли держава переглянула законодавство щодо так званого «зеленого тарифу», який формально діяв з 2008 року. Він має діяти до 2030 року. Суть у тому, що тариф на зелену енергію є вищим від оптової ціни енергії, видобутої з невідновлювальних джерел.
Тариф поширюється на всіх, хто виробляє зелену енергію (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії — лише на мікро-, міні- та малі гідроелектростанції). Це можуть бути як юридичні особи, так і фізичні, якщо останні займаються господарською діяльністю. Законом «Про альтернативні джерела енергії» Україна гарантує, що вироблену «зеленим» чином енергію придбають, сплачуючи повну ціну.
Держава свідомо створила вигідні та зрозумілі правила гри на ринку зеленої енергетики для всіх, хто хоче нею зайнятися. Така політика посприяла тому, що у галузі з’явилася можливість різкого підйому. І він відбувся.