Велика Британія, Німеччина й інші країни-лідери борються з кліматичною кризою через зелену енергетику
У 2015 році 195 держав обговорили, яким чином зупинити екологічну кризу, та підписали Паризькі домовленості. План такий: середня температура на планеті не має піднятися більш ніж на 2°C. Хоча ратифікація домовленостей не передбачає відповідальності, передові країни ставляться до кліматичної кризи серйозно. Окрім кліматичної небезпеки зміни в екології несуть величезні економічні збитки — навіть за зростання температури на 1.5°C до 2030 року продуктивність економік світу падатиме сумарно на 2.2% щороку. Це еквівалентно втраті 2400 мільярдів доларів.
Одним із пріоритетів боротьби став перехід на відновлювальні джерела енергії — зелену енергетику. Більшість держав не встигають виконувати заплановане, проте загалом все нагадує швидкісну гонку.
Нещодавно Велика Британія провела без вугілля так званий «зелений тиждень» — вперше з 1882 року (на цей приклад посилався президент України Володимир Зеленський у своїй першій офіційній промові). Наразі точаться дискусії щодо можливого виходу Великої Британії на нульове споживання вуглецевого палива до 2050 року. Це — гучний сигнал змін, які відбуваються у країні на ринку відновлювальної електроенергії. За даними Євростату у 2017 році споживання зеленої енергії у Британії було трохи вищим за 10%, і до 2020 цей показник повинен зрости — як і у інших європейських країнах. Зараз найбільшими споживачами «зеленки» у регіоні є Швеція, Фінляндія, Латвія і Данія.
Німеччина поставила перед собою завдання — збільшити частку зеленої енергетики до 65% у 2035 році. Через свою політику канцлерка Німеччини Анґела Меркель навіть отримала прізвисько «Кліматичного канцлера». Під час своєї останньої каденції вона продовжує боротися за втілення Паризьких домовленостей.
Франція налаштована не менш рішуче. Президент Емманюель Макрон заявляє про «тисячі мільярдів євро інвестицій», «Європейський кліматичний банк», введення податків на викиди вуглекислого газу в атмосферу. Франція пришвидшує процес переходу на зелену енергетику. Згідно з новим планом до 2028 року потужності мають зрости вдвічі.
Швеція планує першою відмовитися від викопного пального. Про це її прем’єр-міністр Стефан Льовен заявляв ще у 2015 році.
Зірки та активісти популяризують екологічний порядок денний. Так, це дійсно має вплив
У питанні кліматичної кризи можна говорити про науковий консенсус. 97% учених, які вивчають клімат, згодні, що людська діяльність викликала потепління. Але без екологічного активізму цей висновок залишився б у наукових виданнях і на полицях бібліотек.
В останні роки екологічні рухи стали чимось більшим за декларації про те, що «планеті гаплик». Бізнес обговорює можливість співпраці із урядами держав, аби боротися з екологічною кризою. Зірки та лідери думок долучаються до екологічних акцій, самостійно їх ініціюють і формулюють основну думку — кожен несе відповідальність за долю планети.
Слова Ілона Маска про швидке забезпечення Китаю сонячною енергією розлітаються так само блискавично, як і його куріння марихуани у прямому ефірі. Він заявляє про необхідність виходу з ери викопного пального і переходу на відновлювальну енергетику: «Електрокари — важливі. Сонячна енергія — важлива. Довгострокове зберігання енергії — важливе».
До «клубу екологічних активістів» входять відомі музиканти, наприклад Том Йорк з гурту Radiohead чи Бйорк, яка приділяє цій темі значну увагу. Актор Ештон Кутчер постить відео про те, як Ісландія отримує енергію за рахунок термальних вод і активності вулканів, із закликом: «Сподіваюся, більше країн будуть підтримувати чисту енергетику», а Леонардо Ді Капріо виступив на саміті ООН стосовно питань екологічної кризи.
Папа Франциск, лідер католиків, критикує країни за бездіяльність у екологічних питаннях і проголошує «необхідність колективної відповіді, аби допомогти побудувати наш спільний дім».
Можна сказати, що все це лише спекуляції на модну тему. Але статистика показує, що масова адвокація з боку вчених, зірок, лідерів країн і релігійних діячів має результат. Згідно з опитуваннями, починаючи з 1985 року (за винятком короткого періоду 2009-2013 років), захист довкілля турбує громадян США більше, ніж економічне зростання.
Проте історія з Ґретою Тунберґ, школяркою зі Швеції, яка започаткувала «п’ятниці за клімат», показала, що попри єднання світу проти екологічної кризи, у суспільстві все ще існує величезна напруга. Багато «не бачить» проблеми. Зі сцени саміту ООН у 2019 Ґрета звинуватила світових лідерів у бездіяльності — грубо, емоційно і резонансно.
Акція «П’ятниці за майбутнє», започаткована Ґретою, здобула підтримку у багатьох країнах світу. Дівчина стала символом майбутнього покоління, якому доведеться жити з наслідками недбалої екологічної політики, якщо не почати змінювати ситуацію зараз.
Є й ті, хто не сприймає екологічні проблеми серйозно, а зелену енергетику вважає загрозою
Скептики є завжди. Одна справа, коли мова йде про кухонні розмови. Інша — коли ці скептики ухвалюють рішення на рівні держав.
Наприклад, за Росією давно закріпився статус країни, що не визначилася з позицією щодо кліматичної кризи. Там керівництво держави називає кліматичні зміни «фактором, який підтримує оптимізм», тому що створює кращі умови для економічної активності у деяких регіонах, «не поділяє спільного піднесення» щодо виступу Ґрети Тунберґ на саміті ООН, та заявляє, що зелена енергетика шкодить планеті, людям і тваринам: «Чи комфортно людям буде жити на планеті, заставленій частоколом вітряків і вкритій декількома шарами сонячних батарей? Скільки птахів гине через вітряки! Вони так трясуться, що черв’яки вилазять із землі». Щодо птахів, то ризики є, хоча не такі масштабні, аби загрожувати цілій популяції чи хоча б окремому виду. Щодо черв’яків, то це просто вигадка — немає даних, які доводять, що вітряки якось їм загрожують.
Незважаючи на це, у вересні 2019 року Росія заявила про плани на ратифікацію Паризьких угод. Джерела журналістів Bloomberg серед російської влади стверджують, що це — прагматичний розрахунок. Врешті-решт, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков прямо наголосив, що ратифікація угод не означає підтримки наукових ідей, які за ними стоять.
Мохамад Аль-Сабан, головний радник Міністра енергетики Саудівської Аравії, пише про так звану «екологічну мафію», змову і «велику брехню» щодо кліматичної кризи. Президент Бразилії Жаїр Болсонару йшов на вибори, обіцяючи збільшити вирубку амазонських лісів, і вже перейшов до дій. Британська газета The Guardian вийшла з редакційною заявою щодо подій в Бразилії і ще раз підкреслила: «Тропічна катастрофа — створена людьми». На жаль, суспільний тиск не зупинив президента Бразилії, який розпочав процес знищення лісів, прикриваючись необхідністю «економічного зростання».
Президент США Дональд Трамп також зазнав серйозної критики за свої погрози вийти з Паризьких домовленостей перед закінченням своєї каденції.
Світ розділився на два «клуби». «Клуб» далекоглядних країн, незалежно від своїх політичних систем, поступово переходить на зелену енергетику, аби людство могло жити у майбутньому. «Клуб» скептиків гальмує цей процес. Однак, практика показує, що рано чи пізно всі держави так чи інакше будуть змушені грати за новими екологічними правилами.