Зелена енергетика — це не тільки про світовий клімат, а й про інвестиційний
Інвестиційний клімат в Україні не у найкращому стані. Про це свідчать світові рейтинги. Серед найкращих країн для ведення бізнесу за списком Forbes ми — на 77 позиції, у рейтингу свободи економіки — на 147. У свіжому рейтингу Doing Business-2020 Україна посіла 64 місце. Ситуація в інших пострадянських країнах — краща: Литва перебуває на 11 місці, Естонія посіла 18 місце, Латвія — 19, Казахстан — 25, Росія — 28, Молдова — 48, а Білорусь — 49. Один із способів покращити інвестиційний клімат в Україні — орієнтуватися на успішні практики, які довели свою ефективність, і підтримувати їх. Зелена енергетика — такий випадок.
Починаючи з 2015 року, коли було переглянуто «зелений тариф», місцеві й іноземні інвестори активно вкладають гроші в українську «зеленку». Так, з 2014 по 2017 рік загальна потужність станцій, що працюють на біопаливі, сонячних, вітрових та гідроелектростанцій зросла з 967 до 1426 мегават. З 2017 року по 2018 рік — до 2274 мегават. У 2019 відбувся стрибок більш ніж удвічі — загальна потужність склала 4866 мегават. За даними голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергія Савчука, за останні п’ять років у зелену енергетику було проінвестовано більш ніж 4 мільярди євро. Більша частка цих інвестицій, 3.3 мільярда євро, пішла на встановлення 3900 мегават нових потужностей відновлювальної енергетики. Понад 2 мільярди євро було інвестовано за 9 місяців 2019 року.
За оцінкою Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, аби частка зеленої енергетики зросла до 25%, загалом потрібно залучити 30 мільярдів євро. Тоді Україна зможе виконати свої міжнародні зобов’язання і втілити енергетичну стратегію.
Від успіхів інвестування у «зеленку» залежить, чи буде міжнародний бізнес вкладати в інші сектори української енергетики. Такі інвестиції вкрай потрібні. Ще у 2013 році експерти попереджали, що майже 90% енергоблоків на теплових електростанціях відпрацювали своє. Вони критично зношені. Стан решти енергоблоків також погіршується. Старіють й атомні електростанції. Більшість із них було розроблено у 1970-х роках Радянським Союзом і вони вже відслужили свій 30-річний проектний ресурс. За словами керівниці відділу енергетики громадської організації «Екодія» Ірини Головко, зношеність атомних електростанцій становить небезпеку, але ситуацію можна виправити — треба модернізувати атомні і теплові електростанції. Аби це зробити, необхідні мільярдні інвестиції. Для цього динаміка, задана зеленою енергетикою, має зберігатися.
В українську зелену енергетику вкладають кошти інвестори з Китаю, Іспанії, Норвегії, Канади та інших країн
Найбільше в Україні зростають потужності сонячних електростанцій. Інвестиції саме у цю галузь є наймасштабнішими. За даними «Нового времени», з одинадцяти найбільших станцій як мінімум вісім виникли завдяки китайським інвестиціям.
Проте Китай — не єдиний іноземний гравець на ринку сонячної енергетики. За останні роки в українську сонячну енергетику вклалися іспанська компанія Acciona Energia (53.7 мільйона євро на побудову електростанції під Києвом), норвезька Scatec Solar (24.5 мільйона євро на побудову електростанції під Черкасами), канадська TIU Canada (планують вкласти 100 мільйонів доларів до кінця 2019 року), французько-українська Main Group Ukraine (90 мільйонів євро на побудову електростанції у Дніпрі) та інші.
У січні 2019 року стало відомо, що на український ринок вітрової електроенергії виходить французька компанія Total-Eren, дочірня компанія енергетичного гіганта Total. Було підписано рамкову угоду щодо побудови вітрової електростанції «Сиваш» разом з Total-Eren і норвезькою компанією NBT. Загальний бюджет проекту — понад 350 мільйонів євро. Фінансування також здійснює Європейський банк реконструкції і розвитку. Разом з консорціумом банків він надає 150 мільйонів євро на проект.
Окрім сонячної та вітрової, інвестори вкладають гроші у біо- та гідроенергетику. Якщо у 2011 році в Україні працювало лише 7 біогазових станцій, то у 2018 році їх стало 28. За 2018 рік потужність електростанцій, що видобувають електроенергію з біогазу, зросла майже на третину. Один з успішних проектів — біогазовий комплекс на сміттєзвалищі у Хмельницькому. Його потужність — 659 кіловат. У проект було проінвестовано 34 мільйони гривень.
Щодо гідроенергетики, експерти наголошують, що потенціал збільшення потужностей гідроелектронстанцій в Україні не такий значний, як в інших секторах. Його стримують природні умови. Тим не менш, розвиток є й тут. Наприкінці 2018 року «Укргазбанк» погодив з китайськими інвесторами залучення кредиту на 500 мільйонів доларів задля побудови Дніпровської гідроакумулюючої електростанції — найбільшої в Європі. У серпні 2019 року державна компанія «Укргідроенерго» підписала меморандум про співпрацю у питаннях побудови гідроелектростанцій з німецькою компанією Inpec Engineering GmbH. Ідеться, зокрема, про побудову Канівської гідроелектростанції, Каховської ГЕС-2, побудову третьої черги Дністровської ГАЕС.
Цей строкатий набір проектів демонструє головне — масштаб та кількість іноземних гравців на українському ринку зеленої енергетики. Загалом, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук заявляє про 104 інвестиційні проекти. Подивитися їхні деталі можна на сайті, який акумулює інформацію про проекти у сферах відновлювальної енергетики та енергоефективності, — UAmap. У вересні 2019 року Європейський банк реконструкції і розвитку анонсував, що планує інвестувати додаткові 200 мільйонів євро в українську відновлювальну енергетику.
Звичайні споживачі також переходять на зелену енергетику — переважно, домашні сонячні електростанції
Інвестиційні умови діють не лише «назовні». Українці охоче вкладаються у зелену енергетику. Найменший поріг «входу» — встановлення сонячних панелей на своїх будинках та у дворах. Це дозволяє бути незалежним від зовнішнього постачання електроенергії і продавати залишки енергії за «зеленим тарифом».
Аби перейти на зелену енергетику, власнику типового будинку потрібно вкласти близько 6 тисяч доларів. Аби максимально використати можливості «зеленого тарифу» — 22-25 тисяч. У першому випадку середня окупність складатиме 10 років, у другому — приблизно 4 з половиною.
Сумарна потужність встановлених у приватних господарствах сонячних панелей зросла з 0.1 мегавата у 2014 до 345 мегават у третьому кварталі 2019 року. Кількість господарств, що встановили сонячні панелі, за цей період зросла від 21 до 14790. Загальна сума інвестицій у сонячні станції склала понад 300 мільйонів євро.
Найбільше домогосподарств із сонячними електростанціями є у Дніпропетровській (майже 2000), Тернопільській (приблизно 1370) та Київській областях (приблизно 1350). Попит на сонячні електростанції зростає передусім через те, що вони дозволяють заощаджувати кошти — особливо у комплексі з іншими енергозаощаджувальними діями. Наприклад, з використанням відповідної техніки.